Казочка «Лисиця та лелека» — одна з найулюбленіших народних казок для найменших, яку знають і люблять покоління за поколінням. Проста за формою, але влучна за змістом — вона розповідає про хитрість, яка обертається проти самого хитруна.
Лисиця запрошує лелеку в гості і пригощає його рідкою кашею, налитою на плоску тарілку. Довгодзьобий гість клацає-клацає, та так нічого й не з’їдає, поки господиня задоволено злизує все до краплини. Та лисиця не врахувала одного: лелека теж вміє бути господарем. Коли настає його черга, він подає страву у вузькому глечику — і тепер уже лисиця йде додому голодна.
Ця казка про справедливість і взаємоповагу не читає моралі напряму — вона просто показує, як усе повертається. Дитина сама доходить висновку: якщо поводишся з іншими нечесно, рано чи пізно отримаєш те саме у відповідь.
Щоб будь-якої миті можна було читати онлайн казку «Лисиця та лелека» українською, збережіть її у зручному форматі. Яскравий сюжет, легка мова і чітка мораль роблять цю казочку ідеальним читанням перед сном для найменших.
Читати онлайн казочку Лисиця та лелека українською мовою
Якось заприятелювали лелека і лисиця. Одного разу лелека покликав лисицю на гостину. Посиділи, побалакали, як годиться, затим господар надумав гостю почастувати. Налив молока в глечик із вузькою шийкою, накришив туди хліба і припрошує:
– Добре, що ти прийшла, кумонько. Покуштуємо, що маю, що зміг приготувати. Це чоловіче порання, чоловіча робота, не те що жіноча, але все ж покуштуй. їж, кумонько, їж, смачного тобі.
Лисиця і крутилася навколо глечика, і лизала його, але нічого не дістала. її велика голова не влазила у вузький глечик. А лелека своїм довгим дзьобом поклював сам усю тетерю. Лисиця лишилася голодна.
Наступного дня лисиця кличе лелеку на гостину. Наварила каші, насипала у велику мілку тарілку і припрошує:
– Їж, лелеченько, їж, голубчику. Добре, що ти прийшов, розвеселиш мене, побалакаємо. їж, голубчику, сил набирайся, смачного тобі.
Лелека стукав, стукав дзьобом по тарілці, та так нічого й не схопив. А лисиця лизь та лизь, геть чисто виїла всю кашу.
От зібрався лелека йти, лисиця вийшла за ним, а він і каже:
– Кумонько, як я тебе запрошував у гості, ти добре наїлась. А от я сьогодні йду голодний від тебе, щиру правду кажу.
А лисиця на те:
– Е, вибачай, куме, ти кривиш душею. Ти так стукав дзьобом по тарілці, що всі сусіди знають: ти їв і наївся, а я як була в тебе, нічого з глечика не дістала і пішла голодна.
Засоромився лелека, похнюпив голову і пішов собі. Відтоді й ворогують лисиця з лелекою.
